* * * І знову цілу ніч верзлося: біжу зацькований, мов звір, і слід кривавиться на росах, і піт рудий туманить зір.І знову бачу світ багряно. За мною полум’я і дим, гаряча заграва над станом, безправ’я над добром моїм.І знов в ганьбі стріваю ранок, і ліс мені, мов звірю кліть. Та прийде день мій невблаганно, ще мить, ще мить!.. ***