* * *Важкі киреї, золоті далматики та оловіри, і княжі корзна, і щити, ножі, списи, мечі, сокири.Ковтки, підвіски. Барми й гривни. І соболі, білиці й куни. І згуки рогу переливні, й гучні від перегонів луни.Розгонисте небесне грище, все довше, ширше, глибше, вище. Є лицарству де погуляти і хист і силу показати.А пугар з золота тяжкий по вінця повниться медами, він із руки і до руки кружляє хмільно за столами.Олег. Ольгович Ярослав. Як не пізнати Святослава? Щит ясний — сонце, очі — став, а обіч його — ратня слава.Роман. Данило. Осьмомисл. Тобі все лицарство шановне — хоч шапку скинь і уклонись — і йде злот-пугар заздоровно.* * *