Не знаю, як це почалось. Прийшов, намовив мені хтось? Чи серце схаменулось: — “Мало!”? Чи щастя весен заблукало?Навкруг долини зацвіли, джерела срібло розлили, і палац став зі знаком лева, на пальці — перстень королеви.Упав самоцвіт на чоло — життя стобарвність і тепло. — Все, що корону прикрашало, обрана, посідай настало! —Невже? Невже? І, сурмлячи, це прогриміли сурмачі. Перстами радости і віри я боязко торкаю ліру.