Балада

Коли він звільнив п’ять метрів землі,
Сміявсь, як дитина, забувши жалі,

А півкілометра відбивши з бою,
Ще рану криваву поніс із собою.

А всеньку країну як вибив з неволі, —
Народ пригорнувся до нього в полі,

До автомата із чорним блиском,
Та він вже не чув — стояв обеліском.