Ой летіла птиця — пе-ре-пе-л и-ця, не під небесами — житами, вівсами, гречками медвистими, пшеницями чистими. Хвалилася птиця — пе-ре-пе-л и-ця: — Здрастуй, спілий колосе, ясна зірко, діточок я вивела аж семірко! — Не хвалися, птице, пе-ре-пе-ли-це! Під моїми ж вусами, світлими та русими, зерна не облічено, числами не мічено; сім по сім та ще сім, та звершечку двадцять два, отакі мої слова, отакі ідуть жнива!