Дух — скомороха поборов: летить наохляп з пісні кляпом, гуде свавільно-вільна кров, ледь захаращена кацапом. Від лаврських бань — до рускіх бань ця кров не рідшала й не гусла. Човенці чалять на Кубань дух прямувати в рідні русла. Бо саме час, бо днина пізня, бо український шлях потах… Кордони наші вкаже пісня і черепи в очеретах.