Купи рум’янку — рум’янися, знайди львів’янку — оженися, сиди врочисто у партері — лиш не схиляйся при папері. Ходи на виставки — дивися, стань до картини — причешися, раз по раз косячи на двері,— лиш не схиляйся при папері. Шукай дівчат, верзи дурниці чи корч трагічного провидця, співай про долю і про гвери — лиш не схиляйся при папері. Бо що ж ти голову морочиш? — кажи, кажи щось, якщо хочеш, кричи, збивайся до істерик — лиш не схиляйся при папері…