Давно залишив я удома те дерево, з-за котрого мені сходило сонце. Може, ти захочеш поїхати туди. З кімнатки у вікні його там добре видно. Може, схочеш прийти до нього, як перейде втома. Ні, сонця там нема. Довкола — деревії; а в дереві тім тихім — плюскотять, переливаються, говорять мудрі змії; в якій гілляці? — хай оповістять, де білу гадину знайти? — бо скільки ж в цьому світі нам в радісній ганьбі ще можна животіти…