Моя сестричка — як синичка — тАк вже смородину зриває, мов кожна гілка — таємничо сумного чорта колихає. І я не розумію — що б те означало, що в цім літі найкраща з всіх сестер на світі тихенько плаче в кулачок. Хто завинив, яка причина, що вже й у неї під очима смородина гірка й прозора дозріла — і затріпотіла…