Хор — то класична виставка горлянок на тлі у фраки схованих мужчин, що нарізно — абсурдні. Їхній чин — пліч-О-плічність, гармонія, порядок. Хор — ще я парад дзвіничок, у якому людина — то дзвіничка в один дзвін: хористів гурт в обряді хоровому — як рупор, крізь який ми Богу шлем поклін. Ось диригент, як той дзвонар ввійшов в дзвіницю кону — рвучко, без розмов напнув між хором мотузки незримі, руками торгнув — і серця співців хитнулися, як дзвони, — хвиля! пів! — і задзвонили, як в Єрусалимі!..