Музо любові, миру й спокою! Годі співати пісні. Ондечки бачиш: поза горою Все вже палає в огні. Кров заюшила рідную землю, Де твої співи лились… А по майданах воля в кайданах Зично гукає: “борись”!.. В час за неправди всякі одплати, Як колотнеча встає, Годі нам, музо, пісні співати Й тішити серце своє. А як ти хочеш, щоб тебе знали – Йди виручати з біди, – З слова живого скуй самопали Й з ними між люди іди. Бий ними, музо, всяку неправду, Хто б не вчинив її – бий! В серці людському запосій згоду, Душу спокоєм повий; Мир та любов заснуй у краї… Хай тоді воленька йде, Тяжкі кайдани хай поскидає, Щастя з собою веде! Тоді всі люди будуть вславляти, Що ти не марно жила, Що помагала їм добувати Волі, любові й добра.