Щирому ратаєві непочатих перелогів рідного поля В. І. В[асиленко]ві Не літа нам старі страшні, Як те, що старі сі літа: Пригоди всякі навісні, Життя без ясного просвіту, І без надій, і без добра, – Лихії, тяжкії години!.. Ох, старість не була б страшна, Якби добра більш в Україні!