Пригорнусь до лона твого, голубко, Чи не вчую там правди святої? Бо кругом, моє серце, тільки й чутки Про забави тії долі лихої. Остогидло мені волочити по світу Самотою літа молодії, Остогидло дожидати привіту Від тії дуросвітки-надії, Остогидло зневірятися в людях, Слухать речі їх улесливі… Може, серце, хоч ти не обдуриш Мої кращії в світі надії.