До дзвінкого водограю З шумом балю в голові Я збігаю по терасах, По розсипаній жорстві.Пруг оранжевого світла На каміння ліг і щез, Наче хвиля, що розквітла, Білосніжний польонез.І із рук байдужих квітку Я кидаю в глибину, Із Нормандії згадавши Молодого старшину.У похмурому Дюнкерку Він сідає до стола І мережану хустину З рукава переклада.25. 01. 1941