Говорили-балакали дві верби за селом. Потім тихо поплакали дві верби за селом. А про що, А за чим говорили-балакали, потім тихо поплакали Дві верби за селом? Говорили-балакали дві вдови за селом. Потім тихо поплакали дві вдови за селом. А про що, А за чим говорили-балакали, потім тихо поплакали Дві вдови за селом? Говорили-шепталися дві топольки гінкі. Потім тихо сміялися дві топольки гінкі. А про що І чому говорили-шепталися, потім тихо сміялися Дві топольки гінкі? Говорили-шеталися дві дівчини в порі, Потім тихо сміялися дві дівчини в порі. А про що І чому говорили-шепталися, потім тихо сміялися Дві дівчини в порі? Мабуть, знають о тім лише дві стежини малі, Що одна – тільки топчеться, а друга заростає вже, Що одна лиш вибрунькує, а друга усихає вже, Як листок на гіллі.