О, це осіннє журавлине “кру!” – Листя вмира і на брук осипається. Все повертається на правічний круг. Все повертається… все повертається. Сивий мій друже… Ах, сивий мій друг, Лихом об землю, як шапкою, вдаримо: Все повертається на правічний круг. Казка далека гойдається маревом. Кінь виривається з теплих попруг – Що йому холод, як воля всміхається! Все повертається на правічний круг. Тільки літа молоді не вертаються. Як вона хмільно спадала униз – Руса коса твоя… руса до пояса. Жаль, що було те давно… аж колись. Жаль, що до днів тих тепер – як до полюса. Тихо… як тихо… як тихо довкруг. Інші комусь присягаються… каються. Все повертається на правічний круг, Тільки слова не вертають. Лишаються.