Чи журавки ячать, Чи гудок загучав – Щось кигиче чи тужить чаїно? Я на берег примчав… Та пустельний причал, Та холодний причал, Мов крижина. Очужіло стою У зими на краю, – За крилаткою осінь курличе… Хтось в холоднім гаю Кличе долю мою, Кличе тоскно, Та все не докличе. Чи спіткнувся в корчах, Що не встиг до начал, Чи то крила погасли на силі?.. Думав – квіт обвінчав… А мені на причал Опустилися віхоли сиві. Як немає снаги Повернуть на круги, То хоч пісню – до неї, Хоч – пісню… Прислухаюсь: луна Ледве-ледь долина: “Пізно, голубе… Ладо мій, – пізно…”