Злітає сукня і сорочка, Злітає ліфчик, як мотиль… І сиплеться із колосочка Зерно божественних зусиль. Зерно таємного творіння, Що з божої руки зросло, Що в ньому сховане коріння Й нового колоска стебло. Візьми собі, моя богине, І передай за даль століть Душі моєї всі клітини, А плоті – лиш єдину кліть.