Чути мені здалека — За громами доріг — Тихо шумить смерека У Карпатах моїх. Стала вона, як мати, Над подвір’ям старим, Там, де пахощі м’яти Куряться, наче дим. Кличе мене додому, До свого джерела — Змити печаль і втому, Як пилюгу, з чола. Скоро приїду, скоро, Не забарюся я. Жди мене, Чорногоро, Жди, матусе моя. Змию, як пил зі скроні, Сивину молоду, І на твої долоні Голову покладу.