Вкрадений в сусіда сизий голуб Б’ється у причиненім вікні. Прабабуся вишиває поле — Полотно на білім полотні. Я не можу вибратися з казки. На плиті збігає молоко. Сонце ллється в хату жовтим маслом За шовковим теплим колобком. Стіл. На нім — “Кобзар”… буханець хліба, Сир, терпкий калиновий вінець. Дід махорку на столі розсипав І у вуса всіх чортів кляне. Із дверей показує свій писок Кіт старий, немов лінивий піп. І колише ще нова колиска Спогади рожево-голубі. За вікном заходить “на погоду” (Каже бабця) сонце у траву… Ні. Я це не згадую сьогодні. Я сьогодні просто цим живу.