Плаче дівчинка боса
На бабусин поріг.
Розчарована осінь
Клигає по дворі.
На душі прохолода.
Навіть півень затих…
— А кого тобі шкода?
Каже дівчинка:
— Всіх…
Аналіз вірша “Дівчинка” Павлюка
Вірш, у якому показані сільські реалії і вибух емоцій, душевний шторм дитини. Ігор Павлюк народився й виріс у сільській місцевості, що справило певний вплив на його філософський погляд на життя. Для нього живим є все навколо, все видає назовні певні емоції, які сплітаються в єдину симфонію.
Твір належить до філософської лірики, оскільки показує значення кожної маленької долі для всесвіту і лірична героїня відкриває для себе істину, що життя – це біль.
Головна ідея цього вірша – біль через недосконалість світу.
Ліричною героїнею твору є маленька дівчинка й очевидно, що це її перша зустріч з усвідомленням, що світ не настільки прекрасний і гармонійний, як їй би хотілося чи як їй раніше здавалося. Автор обрав для вірша саме дівчинку, бо дівчат змалечку вчать любити, цінувати красу, тонко відчувати цей світ, емоції й почуття кожного. І в один момент ця відкритість до світу змушує дівчинку плакати, розуміючи, що у цьому світі ніхто не уникне страждань.
Не вказаний ні вік дівчинки, ні причина, що спонукає її ридати. Це робить образ узагальненим.
