На вікні замерзлі краплі. Ніч травнева глупа. Східний вітер гострить шаблю, А північний тупить. Нещасливі пишуть вірші, Богослови — зляться, Що міста щоразу ширші, Села не шабляться. Що нова буржуазія, Що старі дороги. Що поля ніхто не сіє, Не годують ноги. Що багатство у могилах Пращури дістануть, До небес несуть не крила, А душевні рани. Ми себе зліпили з хліба, Мов церкви без цвяхів. Ніби воїни, а ніби, Бляха муха, бляха… На вікні замерзли краплі. Ніч травнева глупа. Східний вітер гострить шаблю Шабля шаблю тупить.