Що за чудовая днина, Сніг, наче срібло, блищить! Вийшов веселий хлопчина, Швидко з санками біжить. Ох, ті санки-гринджолята! Коней не треба до них: Роблять їх мудро хлоп’ята, Треба прудких тільки ніг! Сам у санки упряжешся, Вже ж не яка там вага! Стежкою хутко женешся, Всякий тебе оббіга! Ось вона й гірка маленька,— Ой, як униз я спущусь! Наче та пташка швиденька, Долі умить опинюсь. Нуте лишень, хто зручніший? Швидше которе збіжить? Кепсько,— мороз все лютіший, Носик з морозу щемить. Ей, чи ж морозу боятись Та отаким козакам?! Нуте у сніжки гуляти, Треба зогрітися нам! Ой, чи заходить вже сонце?.. Пізня така вже пора?.. Стукають мама в віконце, Треба рушать до двора!