Був собі дід та баба І була в їх курочка ряба, Та знесла вона яєчко І положила на віконці. Дід бив, не разбив, Баба била, не розбила; Мишка бігла, хвостиком торкнула. Яєчко впало і розбилось. Дід плаче, баба плаче, А курочка кудкудаче: — Не плач, діду, не плач, бабо! Я ще знесу, не простеє, А яєчко – золотеє!