Спи, моя доненько, спи, моя доленько! Я колишу на руках; А як заснеш, моя ясная зоренько,— Сяду в тебе в головах. Ласка ж та пильная, чула, прихильная Буде твій сон стерегти; Мати глядить тебе, квітко похильная,— Щиро впевняйся їй ти. І все життя твоє буду, дитя моє, Серцем тебе пильнувать, І спочування повік таке самеє Буду тобі уділять.. Як не вграватиме, світлом сіятиме, Радістю серце моє,— Горе голубки його розбиватиме, Радість журбою пов’є!.. Вгляджу ж в очах твоїх щастя блискучеє, З любкою я обіймусь, І задавлю в собі горе пекучеє, І до тебе усміхнусь!.. Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренько! Спи, моє щастя ясне! Хай обмина тебе лихо і горенько, Ти на грудях у мене!