Посвята пам’яті А. С. К-ча, що поліг на війні 1876 года. На полі честі він лежав, Де протекли річки криваві; Уповні літ він помирав, Та в повній, бездоганній славі. Сестра юнака молодого Та милосердна узяла, Втирала кров з чола блідого, З сльозами річ к ньому зняла: «Ти помираєш, чесний брате! Спостигла смертная пора! Твоя ж заплаче бідна мати, Дружина мила чи сестра. Та скажуть рідним, що на полі Чужім не марно згинув ти: З крові твоєї щастя, долі, Братерства виростуть цвіти!»