(Пісня) Ой вечір, вечір, вже вечоріє, Моє серденько все веселіє!.. Котися ж, ясне сонечко, з неба,— Світлонька твого мені не треба: Зійде для мене другеє сонце, Як прийде милий, стукне в віконце!.. Ой вечір, вечір, вже й нічка темненька, Моєму милому стежка видненька; Стежка видненька, іти зблизенька, Впущу в садочок, не вгледить ненька. Як упускала ж — ручку стискала, Як випускала — з жалю вмлівала… Ой згасли, згасли зіроньки срібні, Переспівали пташечки дрібні; Ой зблід на небі місяць ясненький,— Іди, мій милий! Вже ж день біленький!.. Іди, козаче! Іди, мій орле!.. Нащо зійшлись ми на люте горе! Нащо ж тебе я вірно кохаю,— Ми ж розійдемося, як стежки в гаю… Нам не судилось жити у парі, Закрили щастя чорнії хмари! Ой буду ж плакать, буду тужити, Без тебе ж, орле, в світі не жити! Умиюсь слізьми, заплачу згірка,— До тебе ж вийду, як зійде зірка…