— Ой ти, буцоле недобрий! Нащо ж нас ти покидав? Чи щось кращеє, ніж тута, На чужині там стрівав? Ми ж і колесо поклали На стодолі для тебе, Щоб ти склав гніздо вигідне Для діток і для себе! Ти ж і склав; було так гарно Подивитись, як ти там Так високо на стодолі Клекотів щось діточкам. Потім знявсь і десь полинув… Ну, скажи ж ти нам тепер, Як велось там на чужині? — Ох, я мало там не вмер! Ні притулку, ні привіту, Все чуже… Та що й казать!.. — А! Либонь же й на чужині Не завадить побувать.