Гляньте! Що за чудасія! Штука це уже німецька: Онде з снігу прекумедна Постать зроблена мистецька: Се не «баба» — дід носатий; Капелюх на ньому панський, У руках держить брязкала І в жупан убраний хватський. Все то так дітки моторні Впоряжають, видумляють: Он біжать уже на лижвах, Привітання посилають: «Будь здоровий, білий діду, Та постій ще нам довгенько! Поки з неба весняного Сонце гляне веселенько!»