Рожева квітко! У садку в дівчини Ти процвітеш, на втіху їй; Краса, уквітчана в щасливі днини, Ще ліпша буде — при твоїй. Настане друге літо — і заграє Знов сонечка блискучая стяга; В садочку знову роженька засяє, Та вже не ти,— друга!.. Ти, соловейку милий! В лузі темнім Виводиш співи чарівні: В куточку любому, в гаю таємнім Співаєш гімн дивній весні! Прийде друга весна — і гостю божу Зустріне знову гімн дзвінкий; Вестиме ж соловейко пісню гожу, Та вже не ти,— другий!.. Співець-кобзар! Ти людям вповідаєш Глагол гучний, і слухають тебе, Втішаються піснями, що складаєш,— І розважають тим себе! Час перейде — і пісню тую гучну Співатиме співець який, Хвалу в людей здобуде чулу, бучну, Та вже не ти,— другий!..