(Щорічна загадка) До пастухів в убогім домі Приходить з роком молодим, Як в’ється жайворонок в полі, Дівчина з видом чарівним. Не в тій долині народилась, Ніхто не знає — звідки йде, І стежки, де б вона поділась, Ніхто з людей тих не знайде! При ній коханії хвилини, У серці радість виграє, Край ясновидої дівчини Сама відрадість устає! Несе дівчина овоч, квіти, Що в іншім виросли краю. В яснішім, щасливішім світі Вони знайшли красу свою. Своїми ж красними дарами Всіх наділя дівчина та — Юнак чи старець ветхий — днями З дарунком в хату поверта.