Мерхне світло ліхтарів, за подихом вітру осипається на сніг, мов соломи січка… Сиро. Холодно. Тільки чути стогін вдалині… Хтось там замерзає… Горе сталося… Мов струна обірвана – кона… Звуки бойовища домішалися. І хропіння дикого коня… Розчесавши завірюхи бороду, вітрюган знесилений вщуха… В жовтім світлі місцями під холодом на снігу сміється Чінгісхан…