Воістину! Нема нічого в світі над голубу траву… Лицем впади і не дивись, не дихай: легко. Хвилі тобі ворушать милі спогади і все примарне виллється в реальне і западе до серця (люлі-лі), аж раз і вдруге крикне птиця – й знову кажу: воістину нічого в світі не знайдете над голубу траву.