Десь тут ішли солдати в літню пекучу днину… Десь не діждала мати з бою додому сина… В’яне холодна рута, паморозь вкрила скроні… Горя повік не забути, сльози навік солоні… Ліки які шукати, рану її зцілити… Станьте поруч солдаток, чесні солдатські діти!