З розводами полумисок кленовий з блакиттю неба на самому дні пливе в степу, немов посеред моря… Як ніч вогні запалить вище хмар й подаленіє все, тоді до неї згори покотиться Чумацький Віз, щоб приховати надбане… А вранці на сонці висохне з росою сіль…