Із Івана Буніна Герой – мов буря, що зірвав покрівлі, як відсіч злому ворогу давав, та згинув сам у боротьбі нерівній, як метеор вогняний впав. Живе – лякливий. Помсту він леліє, на мить розплати з-за вугла чека… О, він – мудрець. Та серцем ледве тліє, як іскорка з-під кізяка…