У лісі мертвому ялинки ростуть собі на чорнім тлі, немов не треба їм ні сонця, ні соків теплої землі… І творять між снігів молитву: хай вітер свище угорі, хай вивірки стрибають вище, на глині гнуться снігурі, нехай шляхи позамітає, щоб ні проїхать, ні пройти, щоб їм до старості у лісі на сизім холоді рости!..