Там снігу ще й снігу на цілий світ, де гуси летіли-летіли – і впали. Там подих Ваш перший і перший Ваш слід уперто шукає пам’ять. Наказую гнівно: хутчій ходім дорогами задубілими – там втрачена батьківщина і дім, за тими снігами білими. Там отчого краю пісня сумна, і ясні зорі, і тихі води. І Вас неживого знаходить вона і в коло живих приводить… Світанок над краєм устав голубий, дорога ясна прослалась… Їй-богу, у Вас не було журби, як радість у нас – зосталась…