Не мати нічого до бога. А доля йому не дала не те що прямої дороги, а й частки живого тепла… Народжений в муках для муки, з ціпка змайструвавши перо, лаштує страждання у звуки, як хвилі до моря – Дніпро… Коли не щастить на колиску, труна попливе хай по них, а там і до бога вже близько, й далеко вже так – до земних… У німбі святого плистиме, клястиме святенницький німб і, муки прийнявши, затихне, як слави зрадливої гімн…