Дощем зеленим пролилися блакитні вечори степів – і понад вишнями хрущі на лад старий старе гудуть і сяйвом місячного срібла притрушують дороги пил – “садок вишневий коло хати” переплива садів моря… А як свіне, за далиною зо дна луною вирина, аж закипає чорна хвиля й на береги виносить квіт…