1 Ти зі мною. І я з тобою. В самоті навіть ми – удвох… За життєвою далиною не з’єднає нас і пан-бог. Ти зі мною. А я – з тобою. І лякатися – надаремно. І надіятися – дарма. Я з тобою навіки ревно. Ти зі мною навіки – ревно. Тільки нас іще десь – нема… Ти повіриш. І я повірив. І не підем шукати ми: на всі сторони на чотири впали білі крила зими. І під ними поснули – ми… 2 Колиши свою зірку високо, бо вона в нас одна. Буде нам із нею весело, з нею буде і сумно – нам. Та, свідомі свого ad astra, ми до неї впевнено йдем… І якщо їй судилося впасти, хай ми – першими упадем!..