М. В. Лисенкові Вийся, жайворонку, вийся Над полями, Розважай людськую тугу Ти піснями. В небі, чистім і прозорім, Сонце сяє, Наче в морі, в жовтім житі Хвиля грає. Подивись: женці схилились, Потомились І від праці від тяжкої Потом вкрились. Розважай же їх піснями Ти дзвінкими… Вийся, жайворонку, вийся Все над ними!..