Дружині Полий цю яблуню — адже вона Із яблучками! — Словом цим до дна Відкрила душу всю моя дружина. Ця яблунька, насправді, вагітна, І кожне в неї яблучко — дитина! Ця яблунька — життя моє й твоє, Це — наша віра, втілена у сині… Нехай же сад всесвітній устає Там, де ридала мати на руїні!