На човні через ніч перевези мене, підпитий діду. Берег рання чекатиме з посухою жадання і з повінню коханої сльози. Про острови солодкі не верзи у стоголосих хащах засинання, і не заманюй шалом догоряння, і шквалом опівнічним не грози. Я дам тобі за твій нечистий труд цих кілька слів. Подякуєш нещиро і заховаєш у лахміття бруд. Відпливши під вітрилом козошкірим назад у ніч, над ними вчиниш суд і пустиш танцювати з чорним виром.