М’яко чекає чай, і взагалі вечір на наш одчай зам’яко ліг. В нашій зимі взамін століть землі взяти зірниць близінь і я б волів. Краще ж про зір узір не говори : краще, хай туга — звір, хай розпач — вир. Буде твій плач — мій плащ на кручий крик. Важчий від зим тепла, вітрів кори.