Колись собі мужичок Читати навчився, Баньку грошей заплатив Та й попом зробився. Ото йому і прийшлось В церкві щось читати І «мисліте, ци-аз-ца» З титлою складати. І замукав бідний піп, Аж пригнув колінця: Все «мисліте [1], ци-аз [2]-ца, Словотитла — німця!» «Та який тут, — каже, — чорт Того німця тиче?!» Та з крилоса у олтар Піддячого кличе: «Ходи, — каже, — та склади. Чи умієш, враже?» А той тілько подививсь: «То місяця!» — каже. «Добре ж, сину, — каже піп, – Іди ж ти співати». А сам далі розпочав По складах читати. ___________________ [1] «Мисліти» – староруська назва літери «м». [2] Аз – староруська назва літери «а».