Їде козак понад Буг, Чумак попасає; Коло нього песеня На сонці куняє. « А чиє то, — запитав, — Песеня, чумаче? » «А чиє ж? — говорить той. Звісно, що — собаче! » Їде козак понад Случ, Німець попасає; Коло нього песеня На сонці куняє. «А чиє то песеня? » — Питає дурного. «Моє! » — каже. А козак: «Зроби й нам такого! »