Сидить москаль на стільці, Аж куриться, бреше, А ляхва кругом стоїть, Тілько вогню креше. « От, – прибріхує москаль, – Раз була потіха: В одні сутки п’ятсот верст Я верхом проїхав». «Та куди вам п’ятсот вест?» – Ляшок обізвався. «Так не вірите, чи що? – Москаль запитався. – Та знаєте, що в Москві Один не повірив, Так я йому кулаком Морду перемірив?..» Тогді ляшок позадгузь. «Скажіть, – каже, -пане, Чи тим конем їхав пан, Що стоїть на стані?» «Этим самым! » А ляшок: «Так було й казати, Бо тим можна не п’ятсот – Тисячу ввігнати».