Поэты
Категории
Случайный стих
Подписаться
Telegram
Имя
Текст
Поэты
»
Савка Мар'яна Орестівна
Савка Мар'яна Орестівна
Страница в википедии
І
І зап’ястя твої тонкі
І крила спалімо
І світ, наче келія, тиха
А
А тепер щодо фрески
А ти, перша, що віща
А ідіть-но, панове, під всі сто чортів
Б
Беатріче. Сутінки. Холод
Брови готично зведені д’горі
Білий янголе, крил немає
В
Весна
Вечір – як кровотеча
Відлітайте, дерева
Г
Гондольєри
Д
Диптих
Донно Анно
Ж
Жінка
Жінко, гойна моя княгине
З
Заплющіть очі
Згадай достеменно усе
Зимові тіні
К
Каравели відходять
Книга речей
Корида
Курортне
М
Малюнки на камені
Міський етюдник
П
Передзимові настрої
Повернення
Пройдеш туди, куди немає входу
Прокотилась луна, що не варто іти назад
Під аритмію цокоту зубів
Підійшов до дерева першим
С
Синій простір нещално звузився
Т
Ти вимріяв втечу
Ти розтаєш
Той мавр, наче прянощ південний
Триптих
Триптих II
Тут навіть гуркіт трамвая
Тільки й світла, що промінь
Тінь його віща знає моє ім’я
У
Україна
Ц
Це вулиця Ліста
Це простирадло
Ч
Чи знаєш, чого в мене коси на чорно
Я
Я на камені тім, де відбиток стопи
