Згадай достеменно усе: Бабуся ще голубам крише Своє проминання у тиші, Що світ у долонях несе. Цей диптих розіп’ято між Дахів, непрозорих і теплих. Там вицвіле дійство вертепне Під сонцем, холодним, як ніж. І десь у кутку полотна, Стуливши уста, наче мушлю, Застигла в журбі непорушно Пречистая і пресумна.